«Незмінні ідеї, що змінюють світ» – під таким гаслом 12 березня 2015 року в Національній бібліотеці України імені В.І. Вернадського відбулися щорічні читання академіка Володимира Вернадського, які вже двадцять п’ять років поспіль організовують Національна академія наук України, Комісія НАН України з розробки наукової спадщини академіка В.І. Вернадського та Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського.

У читаннях взяли участь: академік-секретар Відділення історії, філософії та права НАН України, академік Олексій Онищенко, академік НАН України Ярослав Блюм; заступник голови Комісії НАН України з розробки наукової спадщини академіка В.І. Вернадського Володимир Ємельянов; генеральний директор Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського, член-кореспондент НАН України Володимир Попик; директор Видавничого дому «Академперіодика» Олена Вакаренко, представники Президії НАН України, співробітники Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського, наукових установ НАН України – дослідники спадщини академіка Вернадського, представники громадських організацій та ін.

Відкриваючи XXV читання академіка В.І. Вернадського, академік Олексій Онищенко звернувся до учасників зі вступним словом, передав вітання від віце-президента НАН України, голови Комісії НАН України з розробки наукової спадщини академіка В.І. Вернадського академіка Анатолія Загороднього і побажав усім присутнім нового прочитання спадщини видатного вченого і мислителя, фундатора і першого президента Української академії наук академіка Володимира Вернадського.

Глибоко символічним є те, що читання В.І. Вернадського відбуваються у стінах бібліотеки, яка носить його славне ім’я, наголосив у своєму вступному слові генеральний директор НБУВ Володимир Попик. «Це велика честь для нашого колективу і велика відповідальність. Бібліотека була і лишається одним із провідних центрів вивчення наукової і документальної спадщини В.І. Вернадського, пропаганди його ідей, які продовжують жити і розкриватися новими гранями у ХХІ столітті, і справляють значний вплив на розвиток усього суспільства. Тема науково-документальної спадщини Володимира Вернадського для нас невичерпна. Завершивши роботу над томами його вибраних наукових праць, наші науковці продовжують знаходити все нові і нові матеріали, які стосуються В.І. Вернадського і його зв’язків з Україною. Продовжує розвиватися наша електронна Вернадськіана, доступна широкому загалу користувачів на порталі бібліотеки, у яку вкладено інтелект, душу і серце наших працівників, і ми цим пишаємося».

Погляд на вчення про ноосферу  В.І. Вернадського в світлі сучасної біології розкрив у своїй доповіді академік Ярослав  Блюм, вчений у галузі клітинної біології та біотехнології рослин, директор Державної установи «Інститут харчової біотехнології та геноміки НАН України». Окресливши у підсумку основні передумови виникнення ноосфери за Вернадським (розселення людини по всій поверхні Землі; розвиток всепланетних систем зв’язку, створення єдиної для людства інформаційної системи; відкриття нових джерел енергії; перемога демократії та доступ до управління широких народних мас; більш широке залучення людей до занять наукою), доповідач констатував: «Працям Вернадського був властивий історичний оптимізм: у незворотному розвитку наукового знання він бачив єдиний доказ існування прогресу».

Надзвичайно важливими для сьогодення є ідеї Володимира Вернадського щодо моделі національної академії наук. Йому довелося створювати Українську академію наук, у дискусіях вибудовувати її концептуальні засади. Дискусії щодо того, якою має бути головна академічна установа країни не припиняються і донині, зазначив у своїй доповіді «Концепція академії наук В.І. Вернадського в контексті викликів часу» академік Олексій  Онищенко. Окресливши базові погляди Володимира Вернадського на статус, функції та структуру академії наук, доповідач переконливо зауважив: сформована Вернадським модель академії наук не втратила актуальності. Академія наук – це, передусім, самоврядна і незалежна від державних органів інституція, науковий комплекс з розвиненою інфраструктурою і повноцінним інформаційним забезпеченням. Гнучкість і здатність реагувати на вимоги життя, на думку академіка Олексія Онищенка, сприятимуть реформуванню академії зсередини.

Науковий співробітник Інституту архівознавства Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського, заслужений працівник культури України Костянтин Новохатський поінформував присутніх про основні напрями та результати дослідження фахівцями НБУВ епістолярної спадщини В.І. Вернадського та детально зупинився на огляді листування дніпропетровських учених з В.І. Вернадським за нововиявленими джерелами.

Катерина  Лобузіна, завідувач відділу інформаційно-комунікаційних технологій Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського, доктор наук із соціальних комунікацій, ознайомила присутніх із новими ресурсами меморіальної колекції «В.І. Вернадський», продемонструвала засоби пошуку та використання, представлених у ній документів.

Учасники читань мали змогу ознайомитися з документами із фондів Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського, представленими на книжковій виставці «Незмінні ідеї, що змінюють світ».

Прес-служба НБУВ