25 травня 2021 року у змішаній дистанційно-стаціонарній формі проведено Міжнародну наукову конференцію, присвячену Дню слов’янської писемності і культури «СЛОВ’ЯНСЬКІ МОВИ, ЛІТЕРАТУРИ І КУЛЬТУРИ В УМОВАХ ГЛОБАЛЬНОЇ ЦИФРОВІЗАЦІЇ».

Пленарне засідання відкрив академік НАН України, голова Українського комітету славістів О.С. Онищенко. Він привітав учасників з можливістю відновити роботу конференції у стінах бібліотеки  та з використанням онлайн-формату. Також О.С. Онищенко виступив з доповіддю, в якій розкрив основні напрями розвитку славістики в контексті цифрової науки та культури.

 Продовжила пленарне засідання доцент кафедри слов’янської філології КНУ імені Тараса Шевченка, доктор філологічних наук Л.І. Даниленко, яка докладно розкрила віхи життя та славістичної діяльності академіка В. М. Русанівського. Професор кафедри української мови Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки, доктор філологічних наук Н.О. Данилюк охарактеризувала інновації у дослідженнях фольклорних текстів східнослов’янськими вченими, що проявилися в епоху цифровізації. Завідувач кафедри бібліотекознавства та інформології Інституту журналістики Київського університету імені Бориса Грінченка, доктор наук із соціальних комунікацій О.В. Воскобойнікова-Гузєва висвітлила найяскравіші моменти розвитку медіакультури у вимірах бібліотечних, архівних і мистецьких проєктів на прикладі здобутків слов’янських країн.

І, традиційно, завершила пленарне засідання кандидат філологічних наук, завідувач відділу української та зарубіжної фольклористики Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології (ІМФЕ) ім. М. Т. Рильського НАН України Л.К. Вахніна, охарактеризувавши українську славістичну фольклористику в міжнародних наукових проектах. Також вона розповіла про найголовніші книжкові проєкти Інституту та продемонструвала їх у презентації.

Секційні засідання, які продовжили роботу конференції, було розділено на два основних напрями: «офлайн», у приміщенні НБУВ, та «онлайн» на платформі «Zoom». Доповіді, що виголошувалися в читальному залі бібліотеки, стосувалися історичної, філологічної та книжково-бібліотечної тематики.

Провідний науковий співробітник відділу зарубіжної україніки Інституту книгознавства НБУВ, доктор історичних наук Т.Д. Антонюк охарактеризувала видання Української Вільної Академії Наук першого десятиліття її функціонування (1945–1955), відзначивши місце славістики у доробку її членів. Старший науковий співробітник, доктор історичних наук Н.А. Шип докладно розкрила присутнім співвідношення понять «слов’янофільство» і «панславізм» та продемонструвала власну монографію, яка розкриває історію слов’янофільства. О.О. Микитенко – старший науковий співробітник ІМФЕ, доктор філологічних наук, охарактеризувала цікаві моменти біографії та діяльності Максима Рильського та визначила можливі напрями інтерпретації цього діяча в сучасній науці та культурі. І.Я. Дзира – професор кафедри професійної освіти в сфері технологій та дизайну Київського національного університету технологій та дизайну доктор історичних наук, кандидат філологічних  наук, простежив питання славістики у часописі «Рідна мова» Івана Огієнка. Старший науковий співробітник відділу стилістики, культури мови та соціолінгвістики Інституту української мови НАН, кандидат філологічних наук А.Ю. Ганжа озвучила деякі нові факти для біографічної «інсталяції» письменниці Софії Закревської (1796? – після 1865), проаналізувала її творчі здобутки та висловила сподівання, що вдасться перевидати її твори. Завідувачка відділу зарубіжної україніки Інституту книгознавства Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського, кандидат історичних наук О.І. Дзира висвітлила основні моменти державного регулювання діяльності громадських організацій у Канаді, відзначивши також місце міжслов’янських взаємин в еміграції.

Поряд із згаданими доповідями помітним внеском у роботу конференції відзначилися фахівці відділу стародруків та рідкісних видань Інституту книгознавства НБУВ. Бібліотеку академіка Івана Костянтиновича Білодіда охарактеризувала та продемонструвала виданий довідник про колекції та зібрання, що зберігаються в бібліотеці, кандидат історичних наук Т.Є. Мяскова. Деталями щодо легенди про Варлаама та Йоасафа в гербовому вірші з київського видання «Діалоґисм духовный» (1714) Варлаама Голенковського поділилася з учасниками конференції О.В. Максимчук. Риси української мови в унівських літургійних книгах (на прикладі Служебника святительського 1740 р.) прокоментувала кандидат філологічних наук Н.В. Заболотна і відзначила вплив мистецьких матеріалів, що зберігаються на сторінках стародруків, на сучасну українську культуру.

На секції «Фольклористика та мистецтвознавство: спільне і відмінне у славістиці» (голова Лариса Вахніна, кандидат філологічних наук, завідувач відділу української та зарубіжної фольклористики ІМФЕ), яка провадила роботу через платформу Zoom, було заслухано дев’ять доповідей. Увага доповідачів була присвячена актуальним проблемам слов’янської фольклористики, зокрема таким фольклорним формам, як усноісторичні наративи, вишивані слова на рушниках, міфологічні образи. Було заслухано дев’ять доповідей.

Тетяна Броварець, кандидат філологічних наук, молодший науковий співробітник ІМФЕ, запропонувала власне тлумачення поширеної фрази на рушниках «Як серденько б’ється, пішов милий у Китай, певно, не вернеться». Ця фраза має варіанти із такими локаціями: до Полтави, в Московію. Зміст аналізованої фрази – відхід милого у чужий, небезпечний світ. Тетяна Руда, доктор філологічних наук, провідний науковий співробітник ІМФЕ, у доповіді «Літературний твір і його екранізація: до проблеми інтермедіальності» розкрила причини і способи звернення екранних мистецтв до літератури. Інтертекстуальність дослідниця тлумачить як форму перекладу (перекодування), а також як інтерпретацію. Людмила Іваннікова, кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник ІМФЕ, зосередила увагу на історії записів, публікації, досліджень обрядового фольклору Південно-Східної Волині кінця XIX – початку XX ст. Тут записували Зоріан Доленга-Ходаковський, Олександр Малинка, авторами багатьох записів були парафіяльні священники Старокостянтинівського повіту. Упродовж чотирьох десятків років записи фольклорних текстів і обрядової традиції тут провадить сама Л. Іваннікова.

Історії фольклористики була також присвячена доповідь Лідії Козар, кандидата філологічних наук, старшого наукового співробітника ІМФЕ. Вона розповіла про внесок відомого культурно-освітнього діяча Київської старої громади, економіста, етнографа Тадея Рильського (1841–1902) в розвиток української фольклористики. Цього року святкуємо 180 років від Дня народження дослідника. Його студія «К изучению украинского народного мировоззрения» (1888–1890) стала своєрідною енциклопедією духовного життя селянства всієї України. Т. Рильський чи не вперше проаналізував відображення українського менталітету в народній творчості та звичаєвому праві, його записи були високо оцінені дослідниками й опубліковані у «Збірнику народних українських пісень» М. Лисенка (1903) і в журналі «Народна творчість та етнографія» (1970).

Ірина Коваль-Фучило, кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник ІМФЕ, у доповіді «Теми-табу і теми-фаворити в оповідях про примусове переселення» представила результати тривалої роботи над усноісторичними наративами про переселення із зон затоплення внаслідок будівництва ГЕС. Популярними темами є ідеалізація втраченого місця, розповіді про взаємодопомогу, акцент на втраті дому, землі, громади, кладовищ. Замовчуваними темами є розповіді про здобутки внаслідок переселення, про пріоритети і нові можливості переселенців. На вибір тем впливає обрана стратегія самопрезентації, особистий досвід оповідача, актуальні настрої у суспільстві, місцевій громаді.

Наталія Петрова, кандидат історичних наук, доцент кафедри археології та етнології України факультету історії та філософії Одеського національного університету імені І. І. Мечникова, проаналізувала і представила фольклорні записи студентів Одеського університету за матеріалами Колекції П. Т. Маркушевського, які зберігаються в Держархіві Одеської обл. Це 565 одиниць зберігання (1952–1991 рр.). Особливо цікавими є записи, в яких репрезентовано різноманітні варіанти поєднання радянської обрядовості з традиційною, в записах відображена місцева регіональна варіативність.

Доповідь Мирослави Карацуби, кандидата філологічних наук, старшого наукового співробітника ІМФЕ, «Змій/змія у народних віруваннях і баладах південних слов’ян» – це аналіз специфіки побутування змії/змія у народних уявленнях і народнопоетичних пам’ятках південних слов’ян. Особливу увагу фольклористка зосередила на баладних творах регіону, у яких змія/змій фігурує як захисник небесної і земної стихії, охоронець людської оселі і скарбів, диморфна істота, напівлюдина-напівтварина.

Учасники секції заслухали також доповіді Галини Карпінчук, кандидата філологічних наук, молодшого наукового співробітника відділу шевченкознавства Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України, і Марії Качмар, кандидата мистецтва, старшого викладача Львівської національної музичної Академії ім. М. Лисенка. Пані Марія запропонувала розшифровку знаків над словами у слов’янських текстах Віденського Октоїха, який є важливим джерелом літургійних текстів Київської Церкви XII–XIV ст. Ці знаки позначали спосіб розспівування певного слова, складу. Студія дає підстави поповнити список джерел з фіта-нотацією українським кодексом.

Учасники секції мали змогу поставити запитання доповідачам і в усній формі, і в письмовій за допомогою zoom-чату. Особливе зацікавлення викликали доповіді Т. Броварець і її робота над каталогом рушників із вишитими словами, а також дослідження Н. Петрової, яка досліджує студентські записи другої половини ХХ століття.

Тож славістичні дослідження тривають, учасники зголосилися надсилати статті до майбутнього збірника, за результатами конференції. Також закликано наукові установи формувати перелік книг, які будуть згодом надіслані до Парижу для участі у книжковій виставці З’їзду славістів. І наразі вже збираються заявки для проведення круглих столів та тематичних блоків на З’їзді у 2023 році.

Ігор Стамбол,

 кандидат історичних наук, старший науковий співробітник ІБД НБУВ, модератор конференції, вчений секретар Українського комітету славістів

Ірина Коваль-Фучило,

кандидат філологічних. наук, старший науковий співробітник відділу української та зарубіжної фольклористики ІМФЕ НАН України