Несподівана, неочікувана новина гірко вразила наш колектив. 10 травня 2024 року світ земного буття залишила душа світлої, щирої, напрочуд залюбленої в життя Людини – Гліба Миколайовича Юхимця. Багатообдарована, талановита особистість, у якій поєдналися художник, музикант, педагог, мистецтвознавець, бібліограф... Його завжди вирізняли всебічне зацікавлення науковими знаннями та особливе, мистецьке  бачення й сприйняття навколишньої дійсності. Йому незмінно були притаманні неабияка працездатність, цілеспрямованість, широка ерудиція, енциклопедична обізнаність у багатьох сферах, високий професіоналізм...

Гліб Миколайович Юхимець народився 7 травня 1942 року в м. Коканді Ферганської області (Узбекистан). Доля визначила йому надзвичайно цікавий та насичений подіями життєвий шлях. Закінчив Київський художній інститут (нині – Національна академія образотворчого мистецтва та архітектури; 1968), згодом була викладацька діяльність, посада декана факультету теорії та історії мистецтв і реставраційного відділення цього ж учбового закладу (1969 – 1987). Кандидат мистецтвознавства, член Спілки художників України, доцент Київського інституту політології і соціального управління (1987 – 1992), Київського державного інститут культури (нині – Київський національний університет культури і мистецтв; 1992 – 1997), Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв (2004 – 2008), Інституту мистецтв Київського університету імені Бориса Грінченка (2009– 2012) – такими були етапи його подальших життєвих теренів. За понад 40 років науково-педагогічної діяльності Гліб Миколайович підготував багато висококваліфікованих фахівців, які  є сьогодні відомими художниками, архітекторами, провідними мистецтвознавцями, реставраторами, кандидатами й докторами наук.

Від 1992 року й дотепер місцем наукової й творчої діяльності Гліба Миколайовича  був сектор естампів та репродукцій, а нині – відділ образотворчих мистецтв Інституту книгознавства Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. Понад 30 років він очолював колектив, спрямовуючи власні зусилля на дослідження раритетних артефактів, які зберігаються у фондах спеціалізованого мистецького підрозділу Бібліотеки та стимулюючи своїх колег до науково-дослідницької діяльності по вивченню та уведенню до наукового обігу аркушевих образотворчих видань.

Автор численних публікацій з питань теорії та історії українського й зарубіжного мистецтва, книгознавства, бібліотекознавства та бібліографії, один із розробників методики наукового опису аркушевих образотворчих документів, концепції створення електронної бібліографічної бази даних українських тиражних плакатів. На основі ґрунтовних досліджень раритетної колекції мідних гравірувальних дощок ХVІІ – ХІХ століть та зібрання європейських гравірованих портретів  ХVІ – ХІХ століть з фондів НБУВ Глібом Миколайовичем Юхимцем у співавторстві з науковцями підрозділу, який він очолював, було підготовлено два унікальних видання: Мідні гравірувальні дошки українських друкарень ХVІІ – ХІХ ст. у фондах Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського (Діна Фоменко, Ірина Цинковська, Гліб Юхимець) та Європейський гравірований портрет ХVІ – ХІХ ст. з фондів Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського: дослідження, ілюстрований каталог у 2 книгах (Гліб Юхимець та ін.).

Колосальний досвід атрибуції досліджуваних гравюр був висвітлений Глібом Миколайовичем й у колективній монографії  Атрибуція й експертиза книжкових пам’яток: з досвіду Інституту книгознавства Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського.

Він мужньо боровся з хворобою, але вона виявилася нездоланною… Тихо й непомітно, весняного травневого ранку, які так особливо й зворушливо любив за життя Гліб Миколайович, він гідно й достойно завершив свій  земний шлях. Та нескінченною є наша пам’ять, слід у серцях і душах від його набутків,  переданих знань, енергетики його мистецтва, його любові до людей…

Колектив Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського сумує від втрати, яка болем відгукується в наших серцях, і висловлює глибокі співчуття родині Гліба Миколайовича Юхимця. Він залишив по собі багато приємних, теплих, вдячних спогадів та світлу й вічну пам`ять у серцях усіх, хто його знав.