1871 відкриття колегії Павла Ґалаґана у Києві. Це приватний закритий навчальний заклад для юнаків (з 16 років). Відкритий за ініціативою й на кошти громадського діяча Г. Ґалаґана (у пам'ять про померлого сина Павла). Існувала до 1917. Програма 4-річної освіти була гуманітарно орієнтованою і відповідала старшим класам гімназії. Тут одночасно могли навчатися та виховуватися 70 учнів, їх відбирали на конкурсній основі, 30 з них були стипендіатами Г. Ґалаґана і 40 навчались за власні кошти. Перший набір складався з 18 учнів із гімназій Києва, Житомира, Чернігова, Ніжина, Новгород-Сіверського, Москви та Санкт-Петербурга. При колегії були: природничий кабінет, фізичнина лабораторія, клас музики з фортепіано та органом, велика бібліотека (створена на основі книгозбірні історика М. Маркевича, вона складала 6000 томів, та бібліотеки Г. і К. Ґалаґанів) з нумізматичною колекцією. Тут діяла церква святих первоверховних апостолів Петра і Павла. Функціонували лікарня, їдальня, спортивний зал. Колегія випускала "Ежегодник коллегии Павла Галагана" (1896–1916) і періодичний науковий збірник "Педагогическая мысль" (1904–1905). У ній викладали громадські діячі, вчені та педагоги, зокрема: П. Житецький, літературознавець М. Марковський, російський історик В. Сиповський, М. Мурашко, М. Пимоненко, поет, драматург і критик І. Анненський (1890–1893 – директор), А. Степович (1893–1906 – директор), В. Науменко. Її вихованцями були, зокрема: А. Кримський, В. Липський, В. Грабар, історик права О. Малиновський, М. Драй-Хмара, П. Филипович, політичний діяч, дипломат періоду Директорії УНР М. Ґалаґан. Після закриття колегії в її будинку містилися: 1917–1918 – Генеральне секретарство військових справ на чолі з Головним отаманом військ УНР С. Петлюрою; 1919–1920 – одне зі сховищ НБУ ім. В. І. Вернадського; 1923 – трудова школа ім. І. Франка, дитячий будинок, курси іноземних мов, середня українська школа ім. І. Франка; 1977–1982 – Будинок учителя. Від 1986 тут діє Державний музей літератури України (1999 він отримав статус національного музею).

Підготовано за матеріалом Енциклопедії історії України Інституту історії України НАНУ.