1933 народився церковний і громадський діяч, єпископ Української Греко-Католицької Церкви, кардинал Католицької Церкви; з 2005 по 2011 – предстоятель Української Греко-Католицької Церкви. Орден князя Ярослава Мудрого 4-го (2006) та 3-го (2008) ступенів. У 1944 з родиною виїхав до Австрії, від 1949 – у США. Закінчив Колегію св. Василія (1954), Католицький університет Америки (Вашинґтон, 1958), Фордгамський університет (Нью-Йорк, 1967). У березні 1958 висвячений А. Сенишиним на священика Стемфордської єпархії (шт. Коннектикут). 1958–1969 – учитель і префект Стемфордської духовної семінарії св. Василія, водночас – у штаті Нью-Йорк: душпастир оселі «Союзівка» Українського народного союзу та виховної оселі Спілки української молоді в містечку Елленвілл, 1965–1969 – настоятель парафії Св. Трійці у м. Кергонксон. 1969 переїхав до Риму. Після здобуття ступеня доктора богослов’я в Урбаніанському університеті (1972) вступив до монастиря св. Теодора (Італія), 1977 патріархом Йосифом Сліпим висвячений на єпископа, а 1978 призначений архімандритом і відповідальним за монастирі студійського уставу поза межами України. Водночас викладав в Урбаніанському університеті (1973–1984). У 1993–1994 – духівник Львівської духовної семінарії. 1995 зі спільнотою монастиря св. Теодора осів у с. Колодіївка (Тернопільська обл.). Від жовтня 1996 – єпископ-помвчник глави УГКЦ. Від січня 2001 – Верховний архієпископ Львівський і глава УГКЦ; 2005–2011 – глава УГКЦ. У серпні 2005 переніс осідок Верховного архієпископа зі Львова до Києва. Виступав за єдність Церкви в Україні.

Підготовано за матеріалом Енциклопедії сучасної України Інституту енциклопедичних досліджень НАНУ.