1860 народилася Уляна Кравченко (Юлія Шнайдер) українська письменниця, активістка українського жіночого руху. Після закінчення Львівської учительської семінарії 1881 вчителювала в містечках та селах Львівщини й Дрогобиччини. Під впливом віршів І. Франка почала писати й самостійно вивчати українську мову. 1881 надрукувала в журналі "Зоря" свої перші вірші та оповідання "Калитка". За сприяння І. Франка  в лютому 1885 перейшла на роботу в 6-класну українську школу для дівчат – так званий Інститут василіанок у Львові. 1885 побачила світ її книжка поезій "Prima Vera" (видана Є. Олесьницьким, відредагована І. Франком). 1887 опублікувала збірку нарисів автобіографічного характеру "Спогади вчительки", де на основі власного досвіду роботи в школах у Бібрці та с. Стоки (Львівська область) розповіла про занедбаний стан народної освіти в Галичині і важку долю вчителя зокрема. Публікувалася в альманахах: "Перший вінок", "Вік", "За красою", журналах "Житє і слово", "Дзвінок", "Літературно-науковий вістник", "Жіноча доля" та ін. 1891 в "Літературно-науковій бібліотеці" під псевдонімом Уляна Кравченко опублікувала поетичну книжку "На новий шлях". Від 1920 жила в доньки в Перемишлі. Їй належать поетичні книжки: "В житті є щось" (1929), "Для неї – все!" (1931); кілька збірок віршів для дітей та юнацтва – "Проліски", "В дорогу" (обидві – 1921), "Лебедина пісня" (1924), "Шелести нам, барвіночку" (1932). У її поетичних творах переважають соціальні мотиви, національно-визвольні ідеї ("Україні", цикл "Думки"), характерною є тема розкріпачення жінки ("Вагання", "Жінко, невольнице звичаїв темна"). Із захопленням вона писала про І. Франка і його однодумців (цикли віршів "Титани" та "Миронові"). Критики віддають їй належне як майстрові інтимної та пейзажної лірики ("Моє кохання", цикл "В бескидах"). Окремі її вірші 1920–30-х роках пройняті містичним настроєм. Залишила помітний слід у прозі: 1934 опублікувала збірку "Замість біографії", що містить афоризми, лаконічні роздуми-нотатки про спостережене в природі й суспільстві, малюнки з натури, міркування про людське життя тощо. Написала спогади про І. Франка ("Велика дружба", 1940; "Щирий друг і вчитель", 1941). Її листування з І. Франком упродовж 1883–1915 містить цінний історико-літературний матеріал.

Підготовано за матеріалом Енциклопедії історії України Інституту історії України НАНУ.